Жертви боротьби на Бережанщині 1947 року

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині трагічно загинули четверо незламних учасників українського визвольного руху. У нерівному бою з московськими окупантами полягли Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН, єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець і зв’язкова Центрального Проводу ОУН та Романа Шухевича Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Через надзвичайно високий рівень таємності відомості про Марію Римик тривалий час залишалися обмеженими. Вона належала до найвужчого кола довірених осіб Проводу та підтримувала зв’язок із керівництвом Служби безпеки ОУН, зокрема з Миколою Арсеничем і Григорієм Пришляком.

У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», виданому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно згадано серед колишніх учнів Чортківської гімназії як одну з тих, хто загинув як воїн УПА в нерівних боях проти московського окупанта.

Микола Арсенич мав заслужену репутацію одного з найкращих конспіраторів ОУН. Саме за його керівництва почалося створення та розбудова ефективної мережі територіальних органів СБ ОУН, а також відбулася системна розробка й удосконалення методів розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.

Завдяки Арсеничу СБ ОУН стала ключовим механізмом виживання українського визвольного руху та залишалася боєздатною навіть за умов масштабних ворожих операцій. Мережа СБ мала чітку побудову, діяла практично незалежно від інших підпільних структур і здійснювала контррозвідувальне забезпечення конспіративних ліній зв’язку.

У 1946 році рішенням Української головної визвольної ради Миколу Арсенича нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.